У 1819р.річка Солокія вийшла з берегів і підтопила поля від Нового Двору аж до Угніва,а також біля Острова,Глухова,Белза,Віткова.Там утворилися болота,хащі через які важко було доступитися до самої річки.Причиною цього явища були люди.Будівля водяних млинів на Солокії з плотинами і насипами велася необережно і внаслідок цього піднявся рівень води,яка затоплювала поля і луки і перетворювала їх у болото.Неможливо було щось зробити,коли у Новому Дворі був млин на 6 каменів,вище у Острові був на 4 камені разом з тартаком,а далі у Глухові,Ваньові,Белзі і т.д.
Млин — споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії. Слово млин має латинське походження: від лат. molīna, утвореного від дієслова molo («мелю»).Власник млина чи працівник на ньому називався ме́льник чи міро́шник. Широко використовувалися водяні млини . Принцип роботи цього механізму дуже простий. З одного кінця довгої осі закріплювалося рухоме жорно, з другого — припасовувалися сторчові лопаті. Коли таке колесо розташовували підводним потоком, воно починало обертатись, повертаючи водночас і млиновий камінь. Під нього знизу клали друге жорно, що залишалося нерухомим. Між них сипали зерно, яке і розтиралося на борошно, а до водяного колеса, яке приводило в рух млинові механізми.
Ніхто не думав ,як запобігти підтопленню.Ще гірше,що засмічувалося само русло річки,яке ніхто не чистив.Так гміна Глухова втратила 190 моргів землі ,Ванів 297,Жужель 346.На пасовиськах виріс очерет і осика,до яких селянин не міг дістатися,чекав морозів,щоб скосити..Власники млинів у Великих Мостах,Глухові писали скаргу на Ванів,а ті у свою чергу на Глухів,власники Острова на Кристинопіль.Ці скарги були у 1819р зареєстровані у дирекції водних ресурсів з проханням про допомогу.У 1820р.від уряду був направлений інженер,який мав зробити фотографії з вимірюваннями. Виявилося,що стік води біля млина у Новому Дворі мав 93 дюйма,в Острові 32,в Глухові 32,5.Був розроблений проект регуляції води у річці біля млинів Кристинопіль-Белз в якому написано знизити лотоки млинів у Новому Дворі до 48 дюймів.Крім того розчистити русло річки від Нового Двору до Белза.Це все повинно було робитися коштом власників млинів,згідно проекту.У Новому Дворі роботи були закінченні тільки у 1823р. так як власник затримався з матеріалами і працівниками,але норми по проекту не було дотримано. Русло річки було повністю очищене до Острова,а до Белза тільки місцями.Роботи ще проводилися у 1826 і 1828р. у Кристинополі, Острові, Глухові. Очищено канал вище млина Острова.Це була дуже важка праця,розчистити русло в річці.Старі кущі,рослини порозросталися , потрібно було їх витягнути з грунту,при тому,що осіння погода у 1828р була дощова і це заважало праці.Було звільнено від води 120 моргів землі Острова і 254 моргів Глухова.У 1830р. запросили пана Пуркіньє з Відня,професора політехнічного інституту,щоб вирішити проблему.Після праць було звільнено від води 1200 моргів землі,а у Белзі запрацював млин,який з давніх часів стояв підтоплений.На кристинопільских землях побудували канал для відведення води на час паводку 410 сажні довжиною.
Після тридцятилітньої війни між власниками млинів,тільки у 1852р.,між Островом і Новим Двором була підписана угода і зобов’язання виконати урядове розпорядження,яке було установлено десятки років тому.Дотримання угоди дало свій результат,заквітли луки,там де було болото,а у 1857р.вперше косили по цілій долині від Кристинополя до Корчова і зібрали рекордні запаси сіна ,якого ніколи до того стільки не мали.
У 1910 р.виділено 176.054 К 18 gr. на регуляцію річки Солокії.
Сюди входили роботи по викопиванню русла і притоків річки,бетонні укріплення,викуп млина у Кристинополі за 100.000 К.Роботи проводилися згідно проекту під керівництвом інженера Анджея Гноінського.
Також в тому ж році була проведена регуляція річки Буг.
Було виділено 204.074 К 94 gr. За викопування 1 м.куб.землі платили 0,57 kor.Під Городищем василіянським побудовали міст господарський 72 м. Роботи проводилися під керівництвом старшого інженера Максиміліяна Черніка.
31 березня 1930р.була утворена ревізійна комісія ,яка знаходилася у Сокалі ,в складі 4х чоловік:
1)Керуючий регуляцією річки Солокії у Кристинополі
2)представник сільського господарства
3)представник ради районної у Сокалі
4)представник спілки водної белзського району
Як згадує Болеслав Банах до 1939р. у Новому Дворі було 2 млина.Мечислав Бузевич,автор книги”Skąd nasz ród” пише , що було 3 млина разом з тартаками.
У Кристинополі була створена торговельно –промислова спілка “Буг”, яка володіла млином (знаходився біля автопарку). Туди входили: інженер Яхимович,Павел Бас і Теодор Савка. У 1938р.там працював Василь Багнюк мельником.
У 1939р.він працював на паровому млині у Клюсові ,володарем якого був Moses Baumohl.
1942-43рр. кристинопільський млин став власністю Думкевича Григорія.
Біля млина була пилорама,навколо будинків не було,одні поля.
Як свідчить пан Ярослав:” за вул.Лемківською ,на Солокії до 1966р.був прокат човнів,піщаний пляж.Вода була така чиста,що пили воду з річки. У річці водилися соми. Зимою в хокей граєш,пити захотів,пробив лід і напився.Санчата робили самі, називали їх тарантаси,каталися біля річки.А ще брали колесо від ровера, прив’язували палку і ганяли один за одним.Лід різали для зберігання продуктів. Через Солокію був міст,побудований у радянські часи,там були дві вишки,пригали з них у воду.
За ним були шлюзи.Риби було дуже багато.Я вчився у замку Потоцьких по 4 клас.Ми тікали з уроків,кидали сумки в дупла дубів і де був бар спускалися в підземні ходи,які були досить широкі ,але там було дуже багато летючих мишей.Вже у 1966р було змінено русло Солокії ,а до того тут була красота!”
Нажаль наші діти вже не розкажуть про чисті води Солокії.
https://www.lovecpokladu.cz/artefakty/nalez/plomby-156681//